Вторник, 24.10.2017, 05:06
Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход

большая книга знаний и всё интересное мира

Блог

Главная » 2010 » Март » 18 » HTML
17:35
HTML
HTML (англ. HyperText Markup Language — Мова розмітки гіпертексту) — стандартна мова розмітки документів у Всесвітній павутині. Більшість веб-сторінок створюються за допомогою мови HTML (або XHTML). Документ HTML оброблюється браузером та відтворюється на екрані у звичному для людини вигляді.

HTML є похідною мовою від SGML, успадкувавши від неї визначення типу документу та ідеологію структурної розмітки тексту.

HTML разом із CSS та cкриптингом — це три основні технології побудови веб-сторінок.[1]

HTML впроваджує засоби для:[1]
створення структурованого документу шляхом позначення структурного складу тексту: заголовки, абзаци, списки, таблиці, цитати та інше;
отримання інформації із Всесвітньої мережі через гіперпосилання;
створення інтерактивних форм;
включення зображень, звуку, відео, та інших об'єктів до тексту.


Історія розвитку HTML

У 1980 році фізик Тім Бернерс-Лі, який на той час був співробітником CERN, запропонував і прототипував систему ENQUIRE, яка мала полегшити сумісне користування документами для дослідників CERN.

У 1989 році Бернерс-Лі запропонував впровадити на базі Internet гіпертекстову систему документів.[2]

Вже наприкінці 1990 року він розробив HTML і написав браузер та серверне програмне забезпечення для запропонованої системи. У цьому ж році Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо, інженер інформаційних систем CERN, подали спільну заявку на фінансування проекту, проте цей проект не був офіційно прийнятий CERN.

Наприкінці 1991 року Тім Бернерс-Лі опублікував в Інтернеті перший загальнодоступний опис мови розмітки HTML, відомий як документ «HTML теги» (HTML Tags).[3] В ньому були описані 20 елементів первісної, відносно простої схеми розмітки HTML. За винятком тегу гіперпосилання, який був жорстко підпорядкований внутрішньому SGML-формату документації CERN. Тринадцять із тих елементів ще й досі існують у HTML4.[4]

Бернерс-Лі розглядав HTML як похідну мову від SGML, і в середині 1993 року Спеціальна Комісія Інтернет-розробок (IETF) офіційно визначила її такою, опублікувавши першу специфікацію HTML: "Hypertext Markup Language (HTML)" Internet-проект, авторами якої були Тім Бернерс-Лі та Ден Конолі. Ця специфікація вже містила визначення типу документу, яке чітко зазначало граматику HTML. [5]

Проект втратив силу через 6 місяців, проте був відомий за офіційне визнання в ньому, створеного для браузера NCSA Mosaic, тега додавання зображень, не розділяючи філософію IETF щодо заснування стандартів на успішних прототипах.[6] Так само пізніше в 1993 році в конкуруючому Інтернет-проекті Дейва Раджетта «HTML+ (Hypertext Markup Format)», було запропоновано стандартизувати вже запроваджені браузерами сенсаційні на той час можливості, такі як таблиці та перші інтерактивні форми.

На початку 1994 року, після того, як проекти «HTML» і «HTML+» втратили свою силу, IETF створив Робочу групу HTML (HTML Working Group). В 1995 році Робоча група HTML завершила роботу над документом «HTML 2.0» (опублікований як RFC із номером 1866), першою специфікацією, що мала бути використана як базовий стандарт для подальших вдосконалень HTML.[6] Версія 2.0 окреслювала чіткі відмінності між новим виданням специфікації та попередніми проектами.

Подальші розробки під заступництвом IETF зіштовхнулися з конкуруючими інтересами. З 1996 року специфікації HTML затверджувались Консорціумом W3C, враховуючи доповнення до розмітки, що впроваджувалися компаніями-розробниками браузерів. Тим не менш, у 2000 році HTML стала міжнародним стандартом (ISO/IEC 15445:2000).

Остання специфікація HTML, опублікована W3C наприкінці 1999 року, має назву «HTML 4.01 Recommendation». Усі спірні питання та помилки цієї специфікації були офіційно визнані у списку друкарських помилок, опублікованому в 2001 році.



Версії

Тім Бернерс-Лі представив HTML в дослідницькому центрі CERN в Женеві в 1989 році.[7]
HTML (без номера версії, 3 листопада 1992): Найперша версія, орієнтована лише на текст.[8]
HTML (без номера версії, 30 квітня 1993): До тексту додаються атрибути, які визначають курсивне або жирне написання літер, та зображення.
HTML+ (листопад 1993) Заплановані доповнення, які потрапили до наступних версій, але ніколи не були відокремлені як HTML+.[9]
HTML 2.0 (листопад 1995): Визначена стандартом RFC 1866 версія з підтримкою форм. Статус цього стандарту вже «Історичний», також визнані застарілими попередні версії.
HTML 3.0: Версія, яка не зазнала поширення, оскільки разом із випуском браузера Netscape Navigator версії 3, цей стандарт вже був застарілим.
HTML 3.2 (14 січня 1997): В цій версії були додані численні можливості, такі як таблиці, обтікання текстом зображень, інтеграція аплетів.
HTML 4.0 (18 грудня 1997): В цій версії були додані таблиці стилів, скрипти та фрейми. Також, відбулось розділення на Strict (суворе дотримання стандартів), Frameset (з підтримкою фреймів), Transitional (перехідний). 24 квітня 1998 було випущено виправлену версію цього стандарту.
HTML 4.01 (24 грудня 1999): Заміна версії HTML 4.0, містить численні дрібні виправлення.
HTML 5 (Working Draft, 5. April 2008):[10] HTML 5 має новий словник побудований на основі HTML 4.01 та XHTML 1.0. Також перероблена і розширена пов'язана з HTML специфікація DOM
XHTML 1.0 (26 січня 2000): Висловлення стандарту HTML 4.01 засобами XML. 1 серпня 2002 було випущено оновлену редакцію стандарту.
XHTML 1.1 (31 травня 2001): Після того, як XHTML буде розділено на модулі, стандарт XHTML 1.1 визначатиме сувору версію, в якій не буде запроваджених HTML 4 можливостей Frameset та Transitional.
XHTML 2.0 (в розробці): Ця версія вже не базується на HTML 4.01 і додає деякі нові теги. Буде завершено розділення між представленням та вмістом.


Документ HTML

Для поліпшення взаємодії, SGML вимагає аби кожна похідна мова (HTML у тому числі) визначала свою кодову таблицю для кожного документа, яка складається з репертуара (перелік різноманітних символів) та позиції символа (перелік цифрових посилань на символи з репертуара). Кожен документ HTML — це послідовність символів з репертуара.

HTML використовує найбільш повну кодову таблицю UCS (англ. Universal Character Set — Універсальний Набір Символів).

Проте, однієї кодової таблиці недостатньо для того, щоб браузери могли правильно відтворювати документи HTML. Для цього браузерам потрібно «знати» специфічну кодову таблицю документа, яку автор має зазначати завжди в елементі meta із параметром charset. За замовчуванням використовується кодова таблиця ISO-8859-1, відома також як Latin-1.


Розмітка

Розмітка в HTML складається з чотирьох основних компонентів: елементів (та їхніх атрибутів), базових типів даних, символьних мнемонік та декларації типу документа.


Загальна структура

Документ HTML 4.01 складається з трьох частин:
Декларація типу документа (англ. Document type declaration, Doctype), на самому початку документа, в якій визначається тип документа (DTD).
Шапка документа (знаходиться в межах елементу head), в якій записано загальні технічні відомості або додаткова інформація про документ, яка не відтворюється безпосередньо в браузері;
Тіло документа (може знаходитися в елементах body або frameset), в якому міститься основна інформація документа.

Нижче наведено приклад загальної структури HTML документа:
<!doctype HTML public "-//W3C//DTD HTML 4.01//EN"
"http://www.w3.org/TR/html4/strict.dtd">
<html>
<head>
<title>Мій перший HTML-документ</title>
</head>
<body>
Hello world!
</body>
</html>


Елементи
Докладніше: Елементи HTML

Елементи являють собою базові компоненти розмітки HTML. Кожен елемент має дві основні властивості: атрибути та зміст (контент). Існують певні настанови щодо кожного атрибута та контента елемента, які треба виконувати задля того, щоб HTML-документ був визнаний валідним.

У елемента є початковий тег, який має вигляд <element-name>, та кінцевий тег, який має вигляд </element-name>. Атрибути елемента записуються в початковому тегу одразу після назви елемента, контент елемента записується між його двома тегами. Наприклад: <element-name element-attribute="attribute-value">контент елемента</element-name>

Деякі елементи, наприклад br, не містять контенту, тож і не мають кінцевого тега. Елемент може не мати початкового та кінцевого тега (наприклад, елемент head), проте він завжди буде представлений в документі.[4] Нижче зазначені деякі типи елементів розмітки HTML.


Елементи структурної розмітки застосовуються задля опису семантики тексту, іншими словами ці елементи описують призначення тексту свого контенту. Вони не зазначають ніякого спеціального (візуального) відтворення тексту, проте більшість браузерів мають стандартні стилі форматування для кожного елемента. Для подальшого стилізування тексту рекомендується використовувати Каскадні таблиці стилів (CSS).


Елементи візуальної розмітки застосовуються задля опису візуальних ефектів тексту, не зазначаючи при цьому функції тексту свого контенту. Остання чинна специфікація HTML 4.01 визначає більшість з цих елементів такими, що не рекомендується застосовувати у розмітці.


Елементи розмітки гіпертексту застосовуються задля з'єднання частин документу з іншими документами.


Атрибути
Докладніше: Атрибути HTML

Більшість з атрибутів елементу являє собою пару «назва-значення», розділених між собою знаком рівняння, та записаних у початковому тегу одразу після назви елемента. Значення атрибуту може бути окреслено лапками (подвійними або одиничними), також, якщо значення атрибуту складається з певних символів, його можна не виділяти лапками зліва. Проте, не виділення значення атрибутів в лапки вважається небезпечним кодом. На відміну від атрибутів виду «назва-значення», є певні атрибути, що впливають на елемент, назва яких лише з'явилась в початковому тегу (наприклад, атрибут ismap елементу img).

Більшість елементів можуть мати будь-який з загальних атрибутів:

Атрибут id впроваджує унікальний ідентифікатор елементу по всьому документу. Доданий до URL документу, він впроваджує глобальний унікальний ідентифікатор елементу.
Це може використовуватися:
таблицями стилів для впровадження презентаційних властивостей
браузерами для фокусування уваги на певному елементі
скриптами для виконання дій над елементом.

Атрибут title використовується для додавання пояснювального тексту для елементу. В більшості браузерів значення цього атрибуту можна побачити як виникаючу підказку, при наведені курсора на елемент.

Атрибут class впроваджує засіб об'єднання схожих елементів у класи.
Це може використовуватися для:
відтворення візуальних ефектів. Для презентаційної розмітки, наприклад, документ може містити class="notation", який визначає всі елементи, у яких клас визначений як "notation", підпорядкованими головному тексту документу. Такі елементи можна зібрати докупи і показати як виноски внизу сторінки, замість того, щоб показувати їх на тому місці, де вони з'являються в самому HTML коді документу.
структурного поділу тексту. Для семантичної розмітки, наприклад, класи використовуються у створенні мікроформатів.


Базові типи даних
Докладніше: Типи даних HTML

Оскільки HTML є похідною мовою від SGML, усі типи даних HTML будуються на основі базових типів даних SGML (наприклад, PCDATA, CDATA, NAME, ID, NUMBER)

У кожного елемента є дві властивості — атрибути і контент, які мають певні значення. Усі можливі значення цих двох властивостей прописуються у відповідності до визначених у DTD типів даних. Нижче наведено кілька типів даних HTML:
% Color — колір sRGB записаний у шістнадцятирічному вигляді, або одне з 16-ти службових слів;
% ContentType — тип змісту/носія;
% Charset — таблиця кодування символів;
% Character — мнемоніка або окремий символ із UCS;
% Length — nn розмір в пікселях, nn% — у відсотках;
% URI — Універсальний ідентифікатор ресурсу;
% Datetime — дата та час;
% Script — скрипт;
% StyleSheet — дані таблиць стилів;
% Text — текстові строки;


Мнемоніки
Див. також: Список мнемонік HTML

Існують такі випадки, коли в документі потрібно використати якийсь символ, якого немає в обраній для документу кодовій таблиці. Для таких випадків можливо замінити символ на еквівалентне йому SGML-посилання на символ (мнемоніку).

Розрізняють мнемоніки двох видів:
Цифрові мнемоніки (десятирічні або 16-річні)

Визначають кодову позицію символу із таблиці кодів UCS.


Мнемоніки із певних сполучень символів

Такі мнемоніки використовують псевдоніми замість кодів символів. Проте в HTML не визначені псевдоніми для кожного символа із UCS.


HTML 4.01 підтримує три різні набори мнемонік:
Мнемоніки для символів ISO 8859-1 (Latin-1)
Символи, математичні символи та грецькі літери
Мнемоніки для символів розмітки та інтернаціоналізації


Декларація типу документа

Коректний документ HTML оголошує версію HTML, яка використовується в цьому документі. Декларація типу документу зазначає один із трьох DTD, що різняться між собою тим, які елементи HTML вони підтримують:
HTML 4.01 Strict/Суворе DTD підтримує всі елементи та атрибути, які не є такими, що не рекомендується застосовувати, або не входять до документу типу «Набір фреймів»(Frameset).
<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01//EN"
"http://www.w3.org/TR/html4/strict.dtd">
HTML 4.01 Transitional/Перехідне DTD підтримує все із суворого DTD плюс елементи та атрибути, що не рекомендується застосовувати (більшість із них складають візуальну розмітку)
<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//EN"
"http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
HTML 4.01 Frameset/Набір Фреймів DTD підтримує все із перехідного DTD плюс самі фрейми.
<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Frameset//EN"
"http://www.w3.org/TR/html4/frameset.dtd">

URI в кожній з цих Декларацій типу документа дозволяє браузерам завантажити необхідні DTD-набори мнемонік. Останні дві літери в Декларації вказують на мову DTD. Для HTML це завжди англійська ("EN").

Декларація типу документу потрібна для проведення валідації документу згідно з оголошеним DTD. Кожне DTD містить в собі повну граматику HTML, яка зазначає дозволені та не дозволені елементи для документу цього типу.


Валідація

Так само як і кожна мова, будь-яка комп'ютерна мова має свою власну граматику, словник і синтаксис. І кожен документ, написаний цією мовою, має дотримуватися цих правил. HTML використовує машинно-зчитуєму граматику, яка називається DTD, механізм, успадкований від SGML.

Проте, так само як і тексти природної мови можуть містити граматичні помилки, документи, що використовують мови розмітки можуть не дотримуватись визначеної граматики. Процес перевірки документа на дотримання визначених мовою правил називають валідацією, а інструмент, який здійснює перевірку — валідатором. Документ, що пройшов цей процес без помилок називають валідним.

Згідно з цією концепцією, "валідація HTML розмітки" визначається як процес перевірки веб-документа за правилами граматики (визначеними в DTD), на які він посилається із елементу doctype.

Один із важливих принципів програмування: "Будьте консервативні в тому, що ви робите; будьте ліберальним в тому, що ви приймаєте".[11]

Браузери дотримуються другої частини цього принципу: вони приймають веб-документи такими, які вони є, та намагаються відтворити їх на екрані, навіть якщо вони не використовують стандартний HTML. Зазвичай це означає, що браузер спробує «здогадатися» про те, що автор документу мав на увазі. Проблема полягає в тому, що різні браузери (або навіть різні версії одного браузера) зроблять різні припущення щодо одних і тих же не стандартних конструкцій, і навіть гірше: якщо HTML-код дуже відрізняється від стандарту, браузер безнадійно заплутається і безладно відтворить сторінку на екрані, або навіть аварійно закриється.

Саме тому, дотримуватися першої частини принципу належить авторам документа, шляхом перевірки своїх документів на дотримання стандарту. Найкращий інструмент для цього — валідатор HTML розмітки.


Перегляд

Для перегляду HTML-розмітки документа можна використовувати будь-який текстовий редактор. Для перегляду документу, відтвореного за правилами HTML-розмітки, використовується браузер.


Транспортування в мережі

HTML документи можуть бути транспортовані так само як і будь-які інші файли (наприклад, за допомогою протоколів FTP, TCP), проте, зазвичай вони транспортуються із сервера за допомогою протоколу HTTP, або по електронній пошті.


HTTP

Всесвітня павутина складається в основному з HTML документів, переданих з веб-серверів для браузерів, використовуючи протокол HTTP. До того ж, HTTP використовується для передачі зображень, звуків, відео та іншого супутнього контенту. Для правильного відтворення документу браузером, окрім нього самого передається ще й інша інформація (метадані), у якій зазвичай міститься визначення MIME типу (наприклад, text/html або application/xhtml+xml) та кодової таблиці документа.


Електронна пошта

Більшість графічних поштових клієнтів дозволяють використовувати підмножину елементів HTML (часто визначених стандартом як застарілі та не рекомендовані у розмітці), щоб забезпечити візуальне форматування тексту, роблячи неможливим семантичну розмітку тексту засобами поштового клієнта. Багато таких клієнтів включають в себе WYSIWYG-редактор HTML для складання повідомлень. Використання HTML у повідомленнях електронної пошти є спірним питанням через проблеми з сумісністю у різних поштових клієнтів; також HTML може допомогти приховати фішинг.


Поточні напрямки розвитку і використання HTML

З моменту свого створення, HTML і пов'язані з нею протоколи порівняно швидко отримали визнання. Однак, в перші роки існування цієї мови розмітки не було жодних чітких стандартів. Хоча її творці спочатку і задумували HTML як семантичну мову, позбавлену презентаційних можливостей[12], її практичне використання із різними браузерами призвело до додавання багатьох презентаційних елементів і атрибутів в HTML. Останні стандарти пов'язані з HTML відображають зусилля з подолання хаотичного розвитку мови і створення раціональної основи для розробки як змістовних, так і виразних документів.[13] Щоб повернути HTML її роль семантичної мови, Консорціум Всесвітньої павутини розробив мови стилізування такі як Каскадні таблиці стилів та Розширена мова таблиць стилів, аби перенести на них відповідальність за вигляд документу. У зв'язку з цим, специфікація HTML повільно почала повертатися виключно до семантичних елементів.


Семантичний HTML
Докладніше: Семантичний HTML

Семантичний HTML — спосіб написання HTML, що віддає перевагу підкресленню смислу закодованої інформації радше за її подання (зовнішній вигляд). Ще з самого початку свого розвитку HTML мав у складі елементи семантичної розмітки[14], проте також мав і елементи презентаційної розмітки такі як font, i та center. Також HTML має семантично-нейтральні елементи span та div. З кінця 1990-х, коли Каскадні таблиці стилів почали належно працювати в більшості браузерів, авторам документів було рекомендовано уникати використання презентаційної розмітки HTML з метою розділення представлення і змісту.[15]

У 2001 році, в статті про Семантичну павутину, Тім Бернерс-Лі та інші навели приклади шляхів, за якими, одного дня, «агенти» інтелектуального програмного забезпечення зможуть автоматично прочесати Всесвітню мережу та відшукати, відфільтрувати та встановити співвідношення попередньо непов'язаних фактів на благо користувачів.[16] Такі агенти є незвичайними навіть зараз, але деякі з ідей Web 2.0, мешапів та сервісів порівняння цін стають все ближчими до реалізації. Основна відмінність між цими гібридними веб-додатками та семантичним агентом, який згадується у статті Бернерса-Лі, полягає в тому, що нинішні шляхи збирання та гібридизації інформації, як правило, створені веб-розробниками, які вже точно знають де шукати потрібну інформацію і яка в неї API-семантика.

Важливими типом веб-агента, який прочісує і читає веб-сторінки автоматично, проте без знання того, що він може виявити, є пошуковий робот. Цей програмний агент, залежить від семантичної ясності веб-сторінок, які він знаходить, оскільки в ньому використовуються різні методи і алгоритми зчитування та індексації мільйонів веб-сторінок в день, що забезпечує користувачів Інтернету пошуковими можливостями, без яких Всесвітня павутина була б корисна тільки на малу частину від її сучасних можливостей.

Для того щоб пошукові роботи мали можливість оцінити значення фрагментів тексту, які вони знаходять в документах HTML, а також для тих, хто створює мешапи та інші гібридні агенти, так само як і для більш автоматизованих агентів, необхідно аби семантичні структури, які існують в HTML набули широкого і рівномірного застосовування, щоб виділити зміст опублікованого тексту.[17]

Елементи презентаційної розмітки є забороненими в останніх чинних специфікаціях HTML і XHTML, а також і в проекті HTML 5.

Добрий семантичний HTML також покращує доступність веб-документів. Наприклад, коли браузер або аудіо-браузер може правильно встановити структуру документа, він не буде витрачати час користувачів з вадами зору, на прочитання повторюваної або неактуальної інформації, якщо вона була розмічена правильно.


Проект специфікації HTML 5
Докладніше: HTML 5

HTML 5 — це наступна значна переробка стандарту HTML. Робота над створенням специфікації, відома під назвою «Web Applications 1.0», розпочата WHATWG в червні 2004 року.[18]

HTML 5 спрямований на скорочення використання заснованих на плагінах, RIA-технологій, таких як Adobe Flash, Microsoft Silverlight і Sun JavaFX, хоча досягнення цієї мети займе багато років.[19]

Специфікація HTML 5 зводиться до надання семантичного рівня мови розмітки і пов'язаних з ними семантичних рівнів API для сценаріїв задля авторизації доступних сторінок в Всесвітній павутині, починаючи від статичних документів і закінчуючи динамічними додатками.[20] HTML 5 вводить ряд нових елементів і атрибутів, які відображають типову архітектуру сучасних веб-сторінок. Деякі з них є семантичними замінами загально-використовуваних блочних (div) і вбудованих (span) елементів, наприклад елемент nav (навігаційного блок сторінки) і footer. Інші елементи, забезпечують нові функціональні можливості через стандартизований інтерфейс, наприклад елементи audio і video.

Наразі специфікація має статус: «у розробці», та, як очікується, матиме його ще протягом трьох років, хоча розробка частин HTML 5 буде завершена і реалізована в браузерах ще до того, як специфікація отримає остаточний статус Рекомендації W3C.[21]


XHTML
Докладніше: XHTML

HTML, ймовірно, найбільш успішна мова розмітки документів у всьому світі. Проте, коли світові представили XML, було вирішено створити нову версію HTML, похідну від XML. Адже з XML-заснованим HTML інші XML-мови могли би включати частини XHTML, а XHTML-документи могли б включати частини інших мов розмітки. Також автори веб-документів могли б скористатися перевагами редизайну задля очищення деяких з найбільш неохайних частини HTML, а також додати деякі з нових необхідних функцій, таких як покращені форми.[22] Нижче зазначені деякі переваги використання XHTML замість HTML.

Якщо документ є лише чистим XHTML 1.0 (не включає інші мови розмітки), то різниця між XHTML та HTML майже не помітна. Проте, оскільки стають доступними все більше і більше XML-інструментів (наприклад, XSLT для перетворення документів), переваги використання XHTML стають все більш помітними. Наприклад, XForms дозволяє досить просто керувати редагуванням документів XHTML (або будь-яких інших видів документа XML). Семантичні веб-додатки також зможуть скористатися документами XHTML за своїми потребами.[23] Якщо документ більш ніж просто XHTML 1.0 (наприклад, у документі використовуються мови розмітки MathML, SMIL, або SVG), тоді переваги використання XHTML значно помітніші, адже HTML не підтримує такі комбінації мов розмітки в одному документі.


Посилання та джерела інформації
↑ а б W3C Standerds HTML & CSS
↑ Tim Berners-Lee, "Information Management: A Proposal." CERN (March 1989, May 1990).
↑ First mention of HTML Tags on the www-talk mailing list. World Wide Web Consortium (1991-10-29). Процитовано 2009-11-19.
↑ а б Index of elements in HTML 4. World Wide Web Consortium (1999-12-24). Процитовано 2009-11-19.
↑ Tim Berners-Lee (1991-12-09). Re: SGML/HTML docs, X Browser (archived www-talk mailing list post). Процитовано 2009-11-19. "SGML is very general. HTML is a specific application of the SGML basic syntax applied to hypertext documents with simple structure.”
↑ а б Raymond, Eric. «IETF and the RFC Standards Process», The Art of Unix Programming.
↑ Information Management: A Proposal, Tim Berners-Lee, 1989
↑ HTML, Urversion
↑ A Review of the HTML+ Document Format, David Raggett
↑ HTML 5, W3C Working Draft
↑ Help and FAQ for the Markup Validator. World Wide Web Consortium (2007-07-06). Процитовано 2009-11-29. "One of the important maxims of computer programming is: "Be conservative in what you produce; be liberal in what you accept."”
↑ HTML Design Constraints (03). Процитовано 2009-12-01. "Many text editing systems (Microsoft Word, The NeXT text object, the Mac text object, etc) handle text in a variety of styles but do not have any concept of nestable structure in the SGML sense. …It is required that HTML be a common language between all platforms. This implies no device-specific markup, or anything which requires control over fonts or colors, for example. This is in keeping with the SGML ideal.”
↑ Pris Sears (1996). HTML. Процитовано 2009-12-01. "The final control of HTML rests squarely on the shoulders of individual authors of HTML documents. If authors can be seduced by blinking, barking, and spinning proprietary tags, and do not care who is excluded by such practices, the Web will become more and more fragmented. If authors decide that the most important facet of HTML is its device independence, its ability to make information sharable to everyone in the world, regardless of software and hardware, then HTML specifications will be adhered to.”
↑ Weaving the Web: The Original Design and Ultimate Destiny of the World Wide Web by Its Inventor (2000), Harper. ISBN 978-0-06-251587-X.
↑ Cascading Style Sheets Level 2 Revision 1 (CSS 2.1) Specification. W3C (2009-09-08). Процитовано 2009-12-01. "CSS 2.1 is a style sheet language that allows authors and users to attach style (e.g., fonts and spacing) to structured documents (e.g., HTML documents and XML applications). By separating the presentation style of documents from the content of documents, CSS 2.1 simplifies Web authoring and site maintenance.”
↑ Tim Berners-Lee, James Hendler and Ora Lassila (2001). The Semantic Web. Scientific American. Процитовано 2009-12-01. "At the doctor's office, Lucy instructed her Semantic Web agent through her handheld Web browser. The agent promptly retrieved information about Mom's prescribed treatment from the doctor's agent, looked up several lists of providers, and checked for the ones in-plan for Mom's insurance within a 20-mile radius of her home and with a rating of excellent or very good on trusted rating services. It then began trying to find a match between available appointment times at Pete's and Lucy's busy schedules. In a few minutes the agent presented them with a plan. Pete didn't like it. University Hospital was all the way across town from Mom's place, and he'd be driving back in the middle of rush hour. He set his own agent to redo the search with stricter preferences about location and time. Lucy's agent, having complete trust in Pete's agent in the context of the present task, automatically assisted by supplying access certificates and shortcuts to the data it had already sorted through. Almost instantly the new plan was presented: a much closer clinic and earlier times.…”
↑ Nigel Shadbolt, Wendy Hall and Tim Berners-Lee (2006). The Semantic Web Revisited. IEEE Intelligent Systems. Процитовано 2009-10-02.
↑ http://lists.whatwg.org/htdig.cgi/whatwg-whatwg.org/2004-June/000005.html
↑ Krill, Paul (2009-06-16). HTML 5: Could it kill Flash and Silverlight?. InfoWorld. Computerworld. Процитовано 2009-12-02. "HTML 5, a groundbreaking upgrade to the prominent Web presentation specification, could become a game-changer in Web application development, one that might even make obsolete such plug-in-based rich Internet application (RIA) technologies as Adobe Flash, Microsoft Silverlight, and Sun JavaFX.”
↑ Introduction — HTML5. W3C. Процитовано 2009-12-02. "This specification is limited to providing a semantic-level markup language and associated semantic-level scripting APIs for authoring accessible pages on the Web ranging from static documents to dynamic applications.”
↑ When will HTML5 be finished?. WHATWG Wiki. Процитовано 2009-12-02. "Different parts of the specification are at different maturity levels. Some sections are already relatively stable and there are implementations that are already quite close to completion, and those features can be used today. But other sections are still being actively worked on and changed regularly, or not even written yet.”
↑ Steven Pemberton (2004-07-21). HTML and XHTML Frequently Answered Questions. Процитовано 2009-12-08. "HTML is probably the most successful document markup language in the world. But when XML was introduced, a two-day workshop was organised to discuss whether a new version of HTML in XML was needed. The opinion at the workshop was a clear 'Yes': with an XML-based HTML other XML languages could include bits of XHTML, and XHTML documents could include bits of other markup languages. We could also take advantage of the redesign to clean up some of the more untidy parts of HTML, and add some new needed functionality, like better forms.”
↑ Steven Pemberton (2004-07-21). HTML and XHTML Frequently Answered Questions. Процитовано 2009-12-08. "If your document is just pure XHTML 1.0 (not including other markup languages) then you will not yet notice much difference. However as more and more XML tools become available, such as XSLT for tranforming documents, you will start noticing the advantages of using XHTML. XForms for instance will allow you to edit XHTML documents (or any other sort of XML document) in simple controllable ways. Semantic Web applications will be able to take advantage of XHTML documents. If your document is more than XHTML 1.0, for instance including MathML, SMIL, or SVG, then the advantages are immediate: you can't do that sort of thing with HTML.”
Використано матеріали зі статті в англійській Вікіпедії.
Help and FAQ for the Markup Validator
Специфікація HTML 4.01



Категория: хорошие статьи | Просмотров: 2835 | Добавил: elf01 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 9
9  
на ресурсе вы сумеете взглянуть на огромный ассортимент интересных статей про http://ublaze.ru/forum/ftopic1149.html - ресиверы для триколор тв 8306

8  
тут на вышеприведенном блоге собран огромный набор умных статей про http://medbaz.com/pages-more-583.html - кровь в моче у женщин причины.

7  
Здравствуйте . Уявіть , я вже 1 рік користуюся браузером опера , і тільки позавчора дізналася , що на неї можна встановити аддони ! !У мене єhttp://www.opera-all.com/ - _чудову пропозицію , а саме : давайте ділиться ними !
 
P.S. Я запостив в розділ this - Туди ? Якщо ні, перемістіть !

6  
у нас на веб-ресурсе http://www.justlady.ru/articles-149143-kak-nayti-svoe-delo - женский сайт подобран громадный выбор интересных статей на тему взаимоотношгений. у нас на вышеприведенном портале все новости предоставлены бесплатно.

5  
Welcome to JobsForDriver.com, a free service dedicated to helping the professional class a truck drivers find new truck http://www.jobsfordriver.com/ - trucking driver jobs with a list of better trucking companies hiring today! As a driver you can locate driving jobs by city, state, position and benefits offered. Search current driving jobs or fill out an ez-online driver application customized for the needs of a driver.

4  
Всем приветик! Давайте далиться последними просмотренными вами фильмами!
Меня недавно впечатлил фильм Мужчина с гарантиейhttp://kinokorsar.ru/ - . По-моему отличный отечественный фильм про взаимоотношения людей.
А вчера мы с мужем сходили на фильм Порочнакя страсть. Интересный фильм о семье, любовнице, деньгах, Тиме Роте и разрушении всего обыденного. Ричард Гир немного постарел, но актерская игра бесподобна!
Какие еще фильмы вы можете посоветовать? хочется чего-нибудь в этом же духе.

3  
Здравствуйте, друзья. Мы с мужем въехали в новую квартиру, ремонт в которой, похоже, не делался никогда. В связи с тем, что на ее покупку пришлось продать старый дом, отдать все сбережения и даже немного занять у родителей, финансовая ситуация не позволяет воспользоваться услугами ремонтных бригад.
А, тем не менее, у нас маленький ребенокhttp://strojdomsam.ru/ - , который просто не должен жить в таких условиях!
Вот я и думаю, как максимально сэкономить на ремонте и хотим попробовать сделать его своими руками.
Но дело в том, что у нас нет никакого опыта, поскольку муж больше головой работает, чем руками, да и боюсь, что придется потом переделывать все и исправлять, а это может повлечь еще большие расходы.
Поделитесь опытом, может кто-то знает, как сделать ремонт подешевле и за что можно взяться самим, а к чему привлекать мастеров.
Заранее благодарна.

2  
Нет ничего сложнее, чем купить подарок для дорогого, любимого мужчины или выбрать презент начальнику, другу. И нет ничего проще, чем сделать это у нас! Для решения всех проблем и создан наш Интернет магазин подарков.
Одним из основных наших направлений является продажа подарков для мужчин. У нас всегда в наличии большой ассортимент подарочных наборов, от недорогих до элитных, например таких, как http://vam-podarki.ru/show_cat2.php?grid=6003 - набор шампуров. Рекомендуем купить набор для покера для азартных людей, которые увлекаются замечательной игрой - покер, они обязательно оценят такой подарок по достоинству.

1  
на вышеприведенном веб-ресурсе [url - http://ublaze.ru/ собран большой ассортимент интересных статей. на тему http://ublaze.ru/forum/ftopic1149.html - Ресиверы HD 9303 GS 8306. на сайте все публикации предоставлены абсолютно бесплатно и без не нужной регистрации.

Имя *:
Email *:
Код *: